Вплив мікрохвильової дегідратації на теплоту сорбції цеолітів типу A

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/0367-1631.2026.64.361467

Ключові слова:

цеоліти, мікрохвильове сушіння, термохімічна акумуляція теплоти, енергоефективність, експеримент, вологовміст, температура

Анотація

Представлені нові експериментальні дані щодо кінетики сушіння та енергетичних характеристик цеолітів типу А (3A, 4A, 5A) у процесі мікрохвильової регенерації, що є ключовим етапом функціонування термохімічних акумуляторів теплоти. Отримано, що цеоліт 5A характеризується найвищою швидкістю сушіння (6,55·10⁻⁴ 1/с), темпом нагрівання (1,98 К/с) та ефективністю використання мікрохвильової енергії (0,56), що обумовлено більшим розміром пор та покращеними умовами дифузії водяної пари. Водночас показано, що інтенсифікація процесу сушіння супроводжується зниженням питомої теплоти сорбції (до 87 кДж/кг) та механічною деградацією гранул після першого циклу десорбції–сорбції, що обмежує практичне застосування цього матеріалу в умовах циклічної експлуатації. Отримано, що цеоліт 3A демонструє найвищу питому теплоту сорбції (165 кДж/кг) серед досліджених зразків, що пояснюється ефектом просторового обмеження та більш інтенсивною взаємодією молекул води з поровою структурою. Показано, що збільшення тривалості мікрохвильової обробки до 360 с і досягнення температури близько 400 °C приводить до зростання теплоти сорбції до 204,4 кДж/кг, що свідчить про поглиблену активацію адсорбенту. Проаналізовано вплив структурних характеристик цеолітів на ефективність перетворення мікрохвильової енергії в теплову та на кінетику десорбції. Доведено, що для застосування у термохімічних системах акумулювання теплоти найбільш перспективним є цеоліт 3A, який забезпечує максимальну енергоємність, тоді як цеоліт 5A доцільніше використовувати в процесах, де пріоритетною є швидкість сушіння. Обґрунтовано доцільність оптимізації режимів мікрохвильової регенерації та конструктивного вдосконалення установок (зокрема, шляхом організації продувки шару газом) для підвищення ефективності дегідратації та стабільності адсорбентів.

Посилання

Heat release kinetics upon water vapor sorption using cation-exchanged zeolites and Prussian blue analogues as adsorbents: application to short-term low-temperature thermochemical storage of energy / S. Benzaria et al. Energies. 2021. Vol. 14, no. 12. Article 3505. https://doi.org/10.3390/en14123505

Materials for thermochemical energy storage and conversion: Attributes for low-temperature applications / S. Kiyabu et al. Materials Horizons. 2025. https://doi.org/10.1039/d5mh01794g

Mancinelli M., Martucci A. Exploring the potential of zeolites for sustainable environmental applications. Sustainable Chemistry. 2025. Vol. 6, no. 1. Article 9. https://doi.org/10.3390/suschem6010009

Progress in zeolite–water adsorption technologies for energy-efficient utilization / F. Saadat et al. Energy. 2024. Article 133001. https://doi.org/10.1016/j.energy.2024.133001

Comparison of desorption characteristics of water vapor on the types of zeolites / S.-W. Lee et al. Journal of Environmental Science International. 2012. Vol. 21, no. 12. P. 1463–1468. https://doi.org/10.5322/jes.2012.21.12.1463

Comparative simulation study of methanol production by CO₂ hydrogenation with 3A, 4A and 5A zeolites as adsorbents in a PSA reactor / J. A. D. Dobladez et al. Separation and Purification Technology. 2021. Vol. 262. Article 118292. https://doi.org/10.1016/j.seppur.2020.118292

Banaei A., Zanj A. A Review on the challenges of using zeolite 13X as heat storage systems for the residential sector. Energies. 2021. Vol. 14, no. 23. Article 8062. https://doi.org/10.3390/en14238062

Експериментальне дослідження сушіння цеоліту «4а» у мікрохвильовому полі / І. Л. Бошкова та ін. Refrigeration Engineering and Technology. 2023. Т. 59, № 3. С. 197–204. https://doi.org/10.15673/ret.v59i3.2658

Investigation of the impact of zeolite shaping and salt deposition on the characteristics and performance of composite thermochemical heat storage systems / Q. Touloumet et al. Journal of Materials Chemistry A. 2023. https://doi.org/10.1039/d2ta07615b

Overcoming thermal energy storage density limits by liquid water recharge in zeolite-polymer composites / S. Chakravarty et al. Matter. 2024. https://doi.org/10.1016/j.matt.2024.06.038

Study on binary hydrated salt composite zeolite as materials for improving thermochemical energy storage performance / W. JI et al. SSRN Electronic Journal. 2022. https://doi.org/10.2139/ssrn.4017399

Preparation and thermal properties of zeolite/MgSO₄ composite sorption material for heat storage / S.-Y. Li et al. Renewable Energy. 2024. Article 120166. https://doi.org/10.1016/j.renene.2024.120166

Exploration adsorption characteristics of zeolite 13X depending on humidity and flow rate in sorption thermal energy storage applications / H. Kim et al. International Journal of Heat and Mass Transfer. 2024. Vol. 221. Article 125049. https://doi.org/10.1016/j.ijheatmasstransfer.2023.125049

Бошкова І. Л., Волгушева Н. В., Гречановський А. П., Крятов А. Г., Кравченко Є. О. Дослідження теплоакумулювальних властивостей цеолітів після мікрохвильової регенерації. Фізика аеродисперсних систем. 2025. Вип. 63. С. 63–71. https://doi.org/10.18524/0367-1631.2025.63.338084

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-28

Як цитувати

Гречановський, А. П. (2026). Вплив мікрохвильової дегідратації на теплоту сорбції цеолітів типу A. Фізика аеродисперсних систем, (64), 56–64. https://doi.org/10.18524/0367-1631.2026.64.361467

Номер

Розділ

Тепломасообмін