Теплові режими високотемпературного окислення вольфрамових дротиків
DOI:
https://doi.org/10.18524/0367-1631.2026.64.361465Ключові слова:
тепломасообмін, окислення, вольфрам, оксиди вольфраму, випаровування, випромінювання, конвекціяАнотація
Дослідження окислення вольфраму мають важливе значення для створення функціональних оксидних матеріалів, розробки фотокаталізаторів нового покоління та побудови сучасних моделей високотемпературного тепломасопереносу й фазоутворення. Процеси тепломасообміну при окисленні вольфраму дуже суттєво впливають на властивості оксидів вольфраму, причому фактично на всіх рівнях — від фазового складу до електрофізичних характеристик. Саме тепломасообмін визначає морфологію оксидів та самоорганізацію поверхні при нагріванні.
Дана робота присвячена детальному аналізу впливу різних механізмів переносу тепла і маси, фазових переходів на низько- та високотемпературні стаціонарні і критичні режими окислення вольфраму. Проводилось фізико-математичне моделювання процесів тепломасообміну та кінетики окислення вольфрамових дротиків, які нагрівались електричним струмом в повітрі.
Проведені дослідження показали, що в стаціонарних низькотемпературних режимах окислення, а також поблизу критичного значення сили струму, яке відповідає запаленню вольфрамового дротика, втрати теплоти на випаровування оксидного шару є незначними і можуть не враховуватись. Разом з тим при температурах дротика понад 1500 К процеси випаровування оксиду набувають визначального значення та суттєво впливають на формування дендритних розгалужених структур триоксиду вольфраму на поверхні провідника.
Досліджено роль радіаційних тепловтрат від поверхні нагрітого дротика до стінок реакційної камери в стаціонарних і критичних режимах, що відповідають запаленню та згасанню дротика. Встановлено, що для дротиків діаметром менше 100 мкм тепловим випромінюванням до стінок установки можна знехтувати. Для дротиків більшого діаметру врахування радіаційних тепловтрат у фізико-математичній моделі приводить до зростання критичного значення сили струму, за якого реалізуються високотемпературні режими окислення.
Показано, що природна конвекція істотно впливає на стійкі та критичні режими окислення вольфрамових дротиків. Встановлено, що інтенсифікація тепловіддачі внаслідок природної конвекції спричиняє збільшення критичного значення сили струму приблизно на 20%.
Посилання
He L., Yu C.-B., Lu K.-Q., Yang K., Huang W.-Y., Li D. Recent advances in synthesis, performance, and application of oxygen vacancy‑enriched WO3−x photocatalysts. Tungsten. 2026. Vol. 8. P. 8–36. https://doi.org/10.1007/s42864-025-00349-6
Khan A., Gaikwad M. A., Kim J. H., Kadam A. An overview and experimental analysis of WO₃/TiO₂ composite with enhanced electrochromic properties for smart windows application. Tungsten. 2024. Vol. 6. Article 732. https://doi.org/10.1007/s42864-024-00269-x
Li Y., Zhou W., Li D., Xu J. Multifunctional non-stoichiometric tungsten oxides: Synthesis, properties and application. Journal of Power Sources. 2025. Vol. 631. Article 236222. https://doi.org/10.1016/j.jpowsour.2025.236222
Sainju R., Patino M., Baldwin M, O. El Atwani, Kolasinski R., Zhu Y. In-situ ETEM study of plasma-facing tungsten nanofuzz oxidation at atmospheric pressure: Microstructure evolution and substrate-free oxidation kinetics. Acta Materialia. Vol. 278. https://doi.org/10.1016/j.actamat.2024.120282
Liu Y., Wang R., Zhao Y., Wang H. Emerging strategies and mechanistic breakthroughs in WO₃-based photocatalysts for solar-driven hydrogen and hydrogen peroxide production Inorganic. Chemistry Communication. 2025. Vol. 182, p. 1. Article 115431. https://doi.org/10.1016/j.inoche.2025.115431
Wang L., Osterloh F. E. Redox couples control band bending, photovoltage, and quasi-Fermi levels in tungsten oxide (WO₃) photoanodes. Journal of Physical Chemistry C. 2025. Vol. 129, iss. 29. https://doi.org/10.1021/acs.jpcc.5c01622
Bu L., Tan L., Zhang S., Xu K., Zeng C. Recent progress in WO₃-based photo(electro)-catalysis systems for green organic synthesis and wastewater remediation: a review. Catalysts. 2025. Vol. 15, no. 11. Article 1061. https://doi.org/10.3390/catal15111061
Krishna K. C., Dopico S. J., Paudel J., Nichols J. et al. A single-step low-cost synthesis of tungsten oxide nanostructures by resistive hot wire oxidation. CrystEngComm. Vol. 27, iss. 4. https://doi.org/10.1039/D4CE00977K
Orlovska S. G., Shkoropado M. S., Karimova F. F. Kinetics of growth of oxide structures on the surface of refractory metals when heated in air. Solid State Physics and Chemistry. 2012. Vol. 13, no. 3. P. 733–737. [in Ukrainian].
Orlovskaya S. G. Study of patterns of formation and growth of oxide crystals on the surface of tungsten conductors under heating. Metallofiz. Noveishie Tekhnol. 2020. Vol. 42, no. 9. P. 1231–1243. https://doi.org/10.15407/mfint.42.09.1231
Kofstad P. High temperature corrosion. Elsevier Applied Science. 1988. 558 p.
Zhukauskas A. Convective transfer in heat exchangers. Moscow : Nauka, 1982. 472 p. [in Russian].
Oxidation of Metals. Vol. 2 / ed. by J. Benard. Moscow : Metallurgy, 1969. 444 p. [in Russian].
Orlovskaya S. G., Shkoropado M. S., Karimova F. F. High temperature oxidation and destruction of metal filaments in air. Ukr. J. Phys. 2011. Vol. 56, no. 12. P. 1312–1315.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 С. Г. Орловська

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
