Визначення оптимальних параметрів мікрохвильового нагріву для стадії сушіння порошків оксиду алюмінію

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/0367-1631.2026.64.361458

Ключові слова:

мікрохвильова енергія, експеримент, сушіння, полівініловий спирт, енергетична ефективність, градієнт температури, сусцептор

Анотація

Розглянуті питання підвищення енергоефективності та рівномірності нагріву на початкових стадіях спікання кераміки, оскільки традиційні конвекційні методи характеризуються тривалістю, високим енергоспоживанням і нерівномірністю температурного поля. Досліджено особливості мікрохвильового нагріву порошків оксиду алюмінію на стадії сушіння як критичного етапу перед високотемпературним спіканням технічної кераміки. Проведено експериментальний аналіз впливу потужності магнетрона (240–1000 Вт), маси завантаження (50–300 г) та товщини шару (3–10 мм) на енергетичну ефективність процесу, швидкість нагрівання та рівномірність температурного розподілу. Встановлено, що на початкових стадіях нагрівання визначальну роль відіграють діелектричні втрати води та полівінілового спирту, тоді як сам Al₂O₃ характеризується низькою здатністю до поглинання мікрохвильової енергії. Показано, що недостатня потужність (240 Вт) не забезпечує ефективного проходження енергоємних стадій випаровування та вигоряння зв’язуючого. Збільшення маси завантаження до 200–300 г сприяє покращенню електродинамічного узгодження в камері та підвищенню коефіцієнта корисної дії до 81%, забезпечуючи більш стабільний та контрольований нагрів. Виявлено, що збільшення товщини шару до 8 мм є оптимальним компромісом між енергоефективністю та рівномірністю температурного поля. Проаналізовано вплив теплофізичних і діелектричних властивостей матеріалу на формування температурних градієнтів, які можуть призводити до виникнення термічних напружень і дефектів. Обґрунтовано необхідність застосування гібридного нагріву та використання SiC-сусцепторів для підвищення ефективності процесу на низькотемпературних стадіях. Отримані результати можуть бути використані для оптимізації технологічних режимів мікрохвильового сушіння порошку оксиду алюмінію.

Посилання

Mishra R. R., Sharma A. K. A Review of research trends in microwave processing of metal-based materials and opportunities in microwave metal casting. Critical Reviews in Solid State and Materials Sciences. 2016. Vol. 41, no. 3. P. 217–255. https://doi.org/10.1080/10408436.2016.1142421

A review of microwave-assisted sintering technique / L. Ćurković et al. Transactions of FAMENA. 2021. Vol. 45, no. 1. P. 1–16. https://doi.org/10.21278/tof.451021220

Madhan M., Prabhakaran G. Microwave versus conventional sintering: Microstructure and mechanical properties of Al₂O₃–SiC ceramic composites. Boletín de la Sociedad Española de Cerámica y Vidrio. 2019. Vol. 58, no. 1. P. 14–22. https://doi.org/10.1016/j.bsecv.2018.06.001

Goffé B. Microwave firing of ceramics: developing homemade susceptors and their practical applications. Applied Sciences. 2025. Vol. 15, no. 24. Article 13053. https://doi.org/10.3390/app152413053

Spotz M. S., Skamser D. J., Johnson D. L. Thermal stability of ceramic materials in microwave heating. Journal of the American Ceramic Society. 1995. Vol. 78, no. 4. P. 1041–1048. https://doi.org/10.1111/j.1151-2916.1995.tb08434.x

Effect of sintering additives on the properties of alumina toughened zirconia (ATZ) / M. K. G. Abbas et al. MRS Communications. 2023. https://doi.org/10.1557/s43579-023-00400-y

Brosnan K. H., Messing G. L., Agrawal D. K. Microwave sintering of alumina at 2.45 GHz. Journal of the American Ceramic Society. 2003. Vol. 86, no. 8. P. 1307–1312. https://doi.org/10.1111/j.1151-2916.2003.tb03467.x

Agrawal, D. Microwave sintering of ceramic, composites, and metal powders. Sintering of Advanced Materials / ed. Z. Z. Fang. Sawston, UK: Woodhead Publishing Limited, 2010. P. 222–248.

Evidence for non-thermal microwave effect in processing of tailing-based glassceramics / H.-x. Li et al. Journal of the European Ceramic Society. 2019. Vol. 39, no. 4. P. 1389–1396. https://doi.org/10.1016/j.jeurceramsoc.2018.12.056

Microwave rapid sintering of Al-metal matrix composites: a review on the effect of reinforcements, microstructure and mechanical properties / P. Matli et al. Metals. 2016. Vol. 6, no. 7. Article 143. https://doi.org/10.3390/met6070143

Energy‐efficient microwave sintering of binder‐jetted alumina / B. Aman et al. Journal of the American Ceramic Society. 2026. Vol. 109, no. 4. https://doi.org/10.1111/jace.70691

Бошкова І. Л., Волгушева Н. В., Гречановський А. П., Крятов А. Г., Кравченко Є. О. Дослідження теплоакумулювальних властивостей цеолітів після мікрохвильової регенерації. Фізика аеродисперсних систем. 2025. Вип. 63. С. 63–71. https://doi.org/10.18524/0367-1631.2025.63.338084

Is direct microwave heating well suited for sintering ceramics? / T. Garnault et al. Ceramics International. 2021. Vol. 47, no. 12. P. 16716–16729. https://doi.org/10.1016/j.ceramint.2021.02.242

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-28

Як цитувати

Бошкова, І. Л., Волгушева, Н. В., Кравченко, Є. О., Крятов, А. Г., & Фатєєва, К. О. (2026). Визначення оптимальних параметрів мікрохвильового нагріву для стадії сушіння порошків оксиду алюмінію. Фізика аеродисперсних систем, (64), 65–73. https://doi.org/10.18524/0367-1631.2026.64.361458

Номер

Розділ

Тепломасообмін