Пружно-в’язкістні властивості гелеподібного 2-променаміда акрилової кислоти
DOI:
https://doi.org/10.18524/0367-1631.2021.59.227124Ключові слова:
модуль пружності, модуль втрат, деформація, фарбові системиАнотація
Методами релаксаційної реометрії визначені реологічні властивості гелеподібного матеріалу, мономером якого є зшитий та модіфікований 2-пропенамід акрилової кислоти. Визначені величини його пружного модуля і модуля втрат та комплексноЇ в'язкості у залежності від: деформуючої напруги і її частоти; відносної деформації; температури в інтервалі (20-100)°С та відмічені закономірності цих залежностей. Встановлено, що: 1) залежності модуля пружності (G'); модуля втрат (G'') та комплексної в'язкості від: відносної деформації; напруги; температури; частоти свідчать, що у лінійній шкалі вони змінюються за нелінійними залежностями, а при переході до логарифмічної шкали містять платоподібні ділянки; 2) аналітичні залежності вищеперерахованих параметрів від напруги, частоти деформації і температури складні і встановити їх важко; 3) в інтервалі (20-80)°С та відносних деформацій (10-100)% гідрогель має практично незмінне значення модуля (G') в десятки разів більшого за модуль (G''), що і визначає унікальність його реологічних та біофізичних властивостей; в інтервалі (85-100)°С спостерігається збільшення по нелінійнійній залежності модулів (G') та (G''), що обумовлено частковим висиханням речовини, поступовим плавленням її і підвищенням здатності до хрупкого руйнування; при (85-100)°С гідрогель до регенерації і повторного використання непридатний; 4) в області (20-80)°С гідрогель за показниками модуля пружності і тангенса кута втрат близький до абсолютно пружного тіла; 5) при досягнені частоти деформуючої напруги більше 15.8 Гц і відносної деформації ≥100% гель хрупко деформується; при цьому модуль його пружності стрибкоподібно спадає а модуль втрат стрімко зростає з ростом частоти деформуючої напруги. 6) залежності пружно-в'язкістних характеристик взірців відмитого і невідмитого в фізіологічном розчині геля в інтервалі температур (20-80)°С мало відрізняються між собою і свідчать про те, що рівноважна структура гідрогеля 2-пропенаміда акрилової кислоти відноситься до типової коллоїдно-дисперсної структури драглистих речовин.
Посилання
Овчинников П. Ф. Реология тиксотропных систем. / П. Ф.Овчинников, Н.Н. Круглицкий, Н.В. Михайлов. К.:– Наукова думка. 1972. – 190с.
Малкин А.Я. Реология: концепции, методы, приложения / А.Я.Малкин, А.И. Исаев. – СПб.: Профессия, 2007. – 560с.
Шрамм Г. Основы практической реологии и реометрии./пер. с англ. И.В. Лавыгина; под ред. В.Г.Куличихина. – М.: Колос С. 2003.- 312с.
Бибик Е.Е. Реология дисперсных систем. – Изд-во Ленингр. ун-та, 1981. –172с.
Кирсанов Е.А. Матвеенко В.Н. Неньютоновское поведение структурированных систем. – Москва: Техносфера, 2016. – 384с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).