Пружно-в’язкістні властивості ролевої офсетної чорної фарби за даними релаксаційної реометрії

Автор(и)

  • А.К. Дорош
  • А.В. Шевчук

DOI:

https://doi.org/10.18524/0367-1631.2021.59.227106

Анотація

Методами релаксаційної реометрії проведені вимірювання та встановлені якістні закономірності залежностей пружно-в’язкістних характеристик  чорної фарби фірми Cibo в інтервалі температур (293-333), а саме: модуля пружності (G’) та модуля втрат (G’’); кута та тангенса кута втрат; повних реологічних кривих течіння першого  та другого (комплексної в’язкості) видів; степені руйнування структури у залежності від величини: швидкості зсуву; деформації взірця та його температури. Встановлено що: 1) Залежність модуля пружності (G’) від напруги при малих значеннях її (0-20)Па не є плавноспадаючою, а S-подібною кривою з плато, яке звужується з ростом температури і вироджується в точку перегину при (42-45)ᵅС; 2) При величині відносної деформації 10% і деформуючих напругах (0-10-20)Па величини модуля пружності (G’) і модуля втрат (G’’) мають приблизно стале значення, після цього їх величина стрімко зменшується по нелінійній залежності з ростом напруги і температури; 3) Залежність комплексної в’язкості від зсувної напруги при фіксованій температури має вид різко спадаючої (не експоненціальної кривої) , властивої лише для псевдопластичних речовин; 4) Залежність модуля пружності та модуля втрат від температури в інтервалі (0-60)ᵅС є плавно спадаючою (приблизно експоненціальною) кривою, яка прямує до мінімальної величини при 60ᵅС; так якщо при 273К: G'=2000Па; G'' =3500 Па, то при 333 К: G' =40 Па; G'' = 70 Па, але при любих температурах в інтервалі (273-333)К величина модуля втрат завжди більша від модуля пружності фарби; 5) невідповідність єкспериментальних даних для модуля пружності, отриманих методом релаксаційної реометрії і розрахованих теоретично за даними традиційної реометрії обумовлено: великими похибками вимірювання кривих течіння і визначення їх критичних параметрів в області гранично малих  градієнтів швидкостей деформації і величини зсувних напруг методом сталості градієнта швидкості (ω=const); недосконалістю теоретичних моделей і розрахункових формул існуючих теорій течіння коллоїдних тиксотропних систем.

Посилання

Овчинников П. Ф. Реология тиксотропных систем. /П. Ф.Овчинников, Н.Н. Круглицкий, Н.В. Михайлов. К.: Наукова думка. 1972. – 190с.

Малкин А.Я. Реология: концепции, методы, приложения. / А.Я.Малкин, А.И. Исаев. – СПб.: Профессия, 2007. – 560с.

Шрамм Г. Основы практической реологии и реометрии./пер. с англ. И.В. Лавыгина; под ред. В.Г.Куличихина. – М.: Колос С. 2003.- 312с.

Бибик Е.Е. Реология дисперсных систем. Изд-во Ленингр. ун-та, 1981. -172с.

Кирсанов Е.А. Матвеенко В.Н. Неньютоновское поведение структурированных систем. Москва: Техносфера, 2016. – 384с.

Михайлов Н.В., Лихтгейм А.М. Исследование полных реологических кривых и формулы для расчета эффективной вязкости структурированных жидкостей с молекулярно-кинетической интерпретацией входящих в них членов // Коллоид. журн.– 1955. – Т. ХVII, №5. – С.364-378.

Дорош А.К., Шевчук А.В., Стародуб М.П., Гуцол О.О. Реологічні властивості ролевих офсетних фарб HEATSET серії IRGASTAR GF багатоцільового призначення // Вісник СевНТУ. – Вип.120: Механіка, енергетика, екологія: зб. наук. праць. – Севастополь: Вид.-во СевНТУ, 2011. – С.146-154.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-26

Номер

Розділ

Теплофізика дисперсних систем