Випарні охолоджувачі газів і рідин зі зниженим рівнем охолодження
DOI:
https://doi.org/10.18524/0367-1631.2019.56.170804Анотація
Інтерес до можливостей випарного охолодження середовищ в останні роки неухильно зростає, що обумовлено їх малим енергоспоживанням і екологічною чистотою. Широке практичне застосування знаходять випарні охолоджувачі прямого типу (повітроохолоджувачі і водоохолоджувачі-градирні), і непрямого типів (повітро- і водоохолоджувачі). Можливості таких охолоджувачів по досягається температурному рівню охолодження обмежені температурою зовнішнього повітря по мокрому термометру є природним межею охолодження, їх ефективність істотно залежить від місцевих кліматичних умов. Значний інтерес в останні роки викликають випарні охолоджувачі зі зниженим межею випарного охолодження середовищ. Зниження температурного рівня охолодження забезпечує і загальне зменшення кількості води, використовуваної в випарних охолоджувачах, що для сучасних енергетичних систем означає реальне зменшення кількості води, необхідну для компенсації втрат на випаровування.
Розроблені принципові рішення випарних водо- і повітряохолоджувачів непрямого типу (повітряних і водяних чілерів) з межею охолоджування, пониженою по відношенню до температури мокрого термометра повітряного потоку, що поступає в охолоджувач. Для низькотемпературних випарних охолоджувачів нового покоління цією межею є температура точки роси повітряного потоку, що поступає. Насадкова частина тепло-масообмінних апаратів плівкового типу виконана на основі багатоканальних композицій з полімерних матеріалів. Перехід на схемні рішення низькотемпературних випарних водо- і повітряохолоджувачів забезпечує, порівняно до традиційного оформлення охолоджувача непрямого типу, істотне зниження температури охолоджуваного потоку, але вимагає розгляду небезпеки виникнення «реконденсації» в допоміжному повітряному потоці, що безпосередньо контактує з водою, рециркулюючою крізь «мокру» частку апарату. Авторами запропонована математична модель процесів спільного тепло-масообміну у випарних охолоджувачах газів і рідин непрямого типу, що дозволяє врахувати небезпеку «реконденсації» в допоміжному повітряному потоці, що принципово важливе при переході до низькотемпературного випарного охолоджування повітря або води. На підставі отриманих авторами експериментальних даних по ефективності процесів тепло-масообміну виконано порівняльний аналіз можливостей розроблених охолоджувачів-чілерів. Показана небезпека реконденсації в допоміжному повітряному потоці із зростанням глибини охолоджування (зміна стану допоміжного повітряного потоку в низькотемпературному випарному охолоджувачі протікає уздовж лінії φв = 100%, що може приводити до реконденсації і зниженню ефективності охолоджування) і запропоновані шляхи вирішення цієї проблеми. Це визначається, зокрема, правильним вибором співвідношення контактуючих повітряних потоків l = Gо / Gд (основного і допоміжного) для випарного воздухоохладителя і l = Gг / Gр (газу і рідини) для випарного водоохолоджувача.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Фізика аеродисперсних систем
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).