Надкритична гетерогенна наноструктура флюїдів. Частина 2. Її потенційний вплив на створення зчеплених стірлінгів з проміжною регенерацією тепла

Автор(и)

  • В. Б. Роганков Одеська національна академія харчових технологій
  • М. В. Швець Одеська національна академія харчових технологій
  • О. В. Роганков Одеська національна академія харчових технологій
  • Т. О. Чікункова Одеська національна академія харчових технологій

DOI:

https://doi.org/10.18524/0367-1631.2019.56.170777

Анотація

Запропоновано нову концепцію області надкритичної флюїдної поведінки щоб пояснити сукупність нових експериментальних і чисельних результатів, в яких загальноприйнята теорія асимптотичного скейлінгу та її розширення на більший інтервал параметрів досягають межі придатності. Існування гетерогенної стаціонарної наноструктури гратового типу в широких діапазонах надкритичних властивостей, що була названа негіббсівською фазою флюїду, було запропоноване В.Б.Роганковим у рамках моделі ФТ (флуктуаційної термодинаміки). Практичне використання такої флюїдної структури може бути досить перспективним. Зокрема, запропонована тут концепція спряженого надкритичного гетерогенного теплового двигуна може бути реалізована на практиці. Він складається з двох зв'язаних між собою циклів типу Стірлінга-Рейліса зі стандартними пристроями регенерації і, крім того, з проміжною (внутрішньою) рекуперацією теплоти. Замкнена (тобто ізольована від навколишнього середовища) конструкція обох субциклів і запропонованого об’єднуючого стірлінга, в цілому, є його перевагою у порівнянні з зовнішніми формами рекуперації у циклах внутрішнього згоряння. Таким чином, наша мета полягає у використанні виявлених нанодисперсних властивостей флюїду для формулювання концепції створення ефективного циклу Стірлінга з перспективним робочим тілом, в якості якого в роботі запропоноване використання діоксиду вуглецю замість звичайного у цій проблемі  використання легколетючих водню або гелію, які створюють багато проблем з використанням звичайних стірлінгів.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-24

Номер

Розділ

Теплофізика дисперсних систем