Енергія активації в’язкої течії квазімакроскопічних прошарків насичених вуглеводнів з квазімакроскопичною приграничною структурою
DOI:
https://doi.org/10.18524/0367-1631.2015.52.159538Анотація
Досліджено вплив температури на коефіцієнт в’язкості в зсувній течії мікронних прошарків насичених вуглеводнів: н-гептадекану, н-гексадекану, н-тридекану. В таких гетерофазних, що містять епітропні рідкокристалічні шари, прошарках енергії активації в’язкої течії препаратів у 2÷3 рази вищі, ніж у рідин в «об’ємі» .
Посилання
Алтоиз Б. А., Кириян С. В. Структурированные приповерхностные слои нормальных алканов // Инженерно-физический журнал. – 2010. – Т. 83, № 3. – С. 608-613.
Derjaguin B. V., Altoiz B. A., Nikitenko I. I. Epitropic Liquid Crystal layers of Nonmesogens on Quartz Substrate // Journal of Colloid and Interface Science. – 1991. – Vol. 145. – No. 2. – P. 441-446.
Алтоиз Б. А., Поповский Ю. М. Физика приповерхностных слоев жидкости. – Одесса: Астропринт. –1996. – 153 с.
Березина Е. В., Корсаков М. Н., Павлов А. С. Фазовое состояние смазочных композиций // Жидкие кристаллы и их практическое использование. – 2010. – № 3(33). – С. 32-38.
Шахпаронов М. И., Ашеко А. А., Усачева Т. М. Кинетика диэлектрически наблюдаемых процессов теплового движения в жидких алканах //Журнал физической химии. – 1984. – № 11. – С. 2746-2749.
Межиковский С. М., Аринштейн А. Э., Дебердеев Р. Я. Олигомерное состояние вещества. – М.: Наука. – 2005. – 252 с.
Xia T. K., Uzi Landman. Structure and dynamics of surface crystallization of liquid n-alkanes // Physical Review B. – 1993. – Vol. 48. – No. 15. – P. 313-315.
Morikawa Y., Ishii H., Seki K. Theoretical study of n-alkane adsorption on metal surfaces / Y. Morikawa // Physical Review B. – 2004. – Vol. 69. – No. 4. – P. 403-407.
Алтоиз Б. А., Бондарев В. Н., Шатагина Е. А., Кириян С. В. Модель организации эпитропной жидкокристаллической фазы // Журнал технической физики. –2014. – №7. – С. 58-61.
Веттегрень В. И., Тупицына А. И. Исследование структуры тонких слоев гексадекана на металлической подложке методом ИК-спектроскопии // Письма в Журнал технической физики. – Т. 24. – 1998. – № 10. – С. 24-28.
Алтоиз Б. А., Асланов С. К., Бутенко А. Ф. Ротационный вискозиметр для исследования микронных прослоек // Физика аэродисперсных систем, – 2005. – № 42. – С. 53-65.
Алтоиз Б. А., Кириян С. В., Шатагина Е. А. Исследование эффективной вязкости тонких прослоек алифатических жидкостей в поле флуктуационных сил, порождаемых твердыми подложками // Журнал технической физики. – 2010. – Т. 80, № 10. – С. 37-40.
Кириян С. В., Алтоиз Б. А., Шатагина Е. А., Шатагина А. А. Влияние длины цепи молекулы тридекана и гептадекана на структурные характеристики их эпитропно-жидкокристаллических слоев // Инженерно-физический журнал – 2012. – Т. 85, № 2. – С. 1-5.
Физико-химические свойства индивидуальных углеводородов. Под ред. В. М. Татевского. – М.: 1960. – 412 с.
Виноградов Г. В., Малкин А. Я. Реология полимеров. – М.: Химия. – 1977. – 439 с.
Мельников Г. А., Полянский А. В. Акустические, оптические и структурные характеристики в ряду линейных углеводородов // Ультразвук и термодинамические свойства вещества. – 2005. – № 32. − С. 66-75.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Фізика аеродисперсних систем
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
