Застосування ефектів гідродинамічної кавітації для спрямованого динамічного впливу на супрамолекулярні структури
DOI:
https://doi.org/10.18524/0367-1631.2016.53.159442Анотація
Розглянуто еволюцію кавітаційного кластера та рівень динамічних кавітаційних ефектів в потоці рідини всередині сопла Вентурі в залежності конструктивних характеристик та режимних параметрів кавітатори цього типу. Експериментальні та теоретичні дослідження проведено з метою обґрунтування можливості застосування сопла Вентурі як кавітаційного реактора для ефективного впливу на супрамолекулярні структури в рідині відповідно до одержання стабільних ліпосомних препаратів, які використовуються сьогодні як ефективний засіб транспортування мікродоз ліків або біоактивних речовин, до клітин живих організмів. Проаналізовано специфічні структурні особливості ліпосом, які являють собою замкнені нанокапсули з товщиною мембранної стінки 4 нм, а також величини енергії зв’язку в цих структурах. Показано, що створення кавітаційних реакторів на основі сопла Вентурі для промислового виробництва ліпосомних препаратів має значно підвищити продуктивність і суттєво зменшити питомі енергетичні витрати у порівнянні з існуючими традиційними методами.
Посилання
Hansson I, Mørch К. А. The dynamics of cavity clusters in ultrasonic (vibratory) cavitation erosion // Journ. of Appl. Phys. – 1980. – Vol. 51, N. 9. – P. 4651-4658.
Долинский А. А., Иваницкий Г. К. Тепломассообмен и гидродинамика в парожидкостных дисперсных средах. – Киев: Наукова думка, 2008. – 381 с.
Kanthale P. M. et al. Dynamic of cavitational bubbles and design of hydrodynamic cavitation reactor: cluster approach // Ultrasonic Sonochem. – 2005. – No. 12. – P. 441-452.
Rooze J. et al. Hydrodynamic cavitation in micro channels with channel sizes of 100 and 750 micrometers // Microfluid Nanofluid. – 2012. – No. 12. – P. 499-508.
Suslick K. S. et al. Acoustic cavitation and its chemical consequence //Phil. Trans. Roy. Soc., London. – 1999. – Vol. 357. – P. 335-353.
Горбатый Ю. Е., Бондаренко Г. В. Сверхкритическое состояние воды // Сверхкритические флюиды: Теория и практика. – 2007. – № 2. – С. 5-19.
Wiita A. P. et al. Force-depend chemical kinetics of disulphide reduction observed with single-molecule technique //Proc. Natl. Acad., USA. – 2006. – Vol. 103, No. 19. – P. 7722-7727.
Промптов М. А. Машины и аппараты с импульсными энергетическим воздействиями на обрабатываемые вещества. – М.: Машиностроение-1, 2004. – 136 с.
Вітенько Т. М. Гідродинамічна кавітація у масообмінних, хімічних і біологічних процессах. – Тернопіль: ТДТУ, 2009. – 224 с.
Gogate P. R. A review and assessment of hydrodynamic cavitation as a technology for the future // Ultrasonic. Sonochem.2005. – Vol. 12. – P. 21-37.
Башта Т. М., Руднев С. С., Некрасов Б. Б. Гидравлика, гидромашины и гидроприводы. – М.: Машиностроение, 1982.– 423 с.
Сейфулла Р. Д. Фармакология липосомальных препаратов. – М.: Глобус Континенталь, 2010. – 241 с.
Yegin B., Lamprecht F. L . Lipid nanocapsule size analysis by hydrodynamic chromatography and photon correlation spectroscopy // Int. Jour. Farmac. – 2006. – No. 320. – P. 165–170.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Фізика аеродисперсних систем
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
