Ультрафіолетове випромінювання при зварюванні металів у захисному газі і спосіб його ослаблення.
DOI:
https://doi.org/10.18524/0367-1631.2020.58.206239Анотація
Представлені результати вимірювань залежності інтенсивності ультрафіолетового випромінювання дуги (УФВ) від компонентного складу захисного газу, масової витрати і способу введення присадки калію в зону дуги при зварюванні/наплавленні хромонікелевої сталі 08Х18Н9в захисному газі. Для вимірювання УФВ у трьох спектральних діапазонах УФ-А (315-400 нм), УФ-В (280-315 нм) і УФ-С (200-280 нм) використовували УФ-радіометр ТЕНЗОР-71, укомплектований каліброваними детекторами УФ-А, УФ-В і УФ-С, встановленими під кутом 5° до поверхні наплавляємого диска на відстані 0,55 м від зварювальної дуги. Встановлено, що інтенсивність УФВ зменшується при збільшенні концентрації СО2 в захисному газі (Ar+СО2). Для всіх способів введення присадки калію у зону дуги збільшення масової витрати присадки калію в процесі зварювання/наплавлення хромонікелевої сталі у Ar призводить до лінійного зменшення інтенсивності УФ-С. Введення калію з витратою ≥0,3 мг/с шляхом змочування електродної проволоки або прогнозованої поверхні зварного шва водним розчином поташу є ефективним способом зменшення (>1,5-2 раз) інтенсивності УФ-С в процесі аргон-дугового зварювання, а шляхом пневматичного розпорошення розчину в Ar справляє суттєво менший ефект. Запропоновано фізико-математична модель ослаблення УФ-С випромінювання атомами калію поза зоною стовпа дуги. Розрахункові залежності інтенсивності УФ-С від масової витрати присадки калію добре корелюють з експериментальними даними. Отримані результати можуть бути використані з метою мінімізації негативного впливу УФВ на зварників і робочих суміжних професій.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Фізика аеродисперсних систем
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).